Маркування харчових продуктів: обов'язкова інформація, харчова цінність та алергени за законом
Етикетка харчового продукту є юридичним документом. Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначає, що саме має бути на упаковці, як це оформити і хто відповідає за достовірність даних. Вимоги гармонізовані з Регламентом (ЄС) № 1169/2011, тому правильне маркування також спрощує вихід на європейський ринок.
Що обов'язково вказувати на етикетці
Для фасованих харчових продуктів закон вимагає зазначати:
- назву харчового продукту;
- перелік інгредієнтів у порядку зменшення їх маси;
- алергени, виділені в переліку інгредієнтів шрифтом, кольором або фоном;
- кількість окремих інгредієнтів, якщо вони згадані в назві чи на зображенні;
- масу нетто або об'єм;
- дату мінімального терміну придатності або дату «вжити до»;
- особливі умови зберігання і використання;
- найменування та адресу оператора ринку;
- країну походження, якщо її відсутність може ввести споживача в оману;
- інструкцію з використання, якщо без неї продукт складно правильно використати;
- вміст алкоголю для напоїв понад 1,2 %;
- декларацію поживної цінності.
Обов'язкову інформацію подають державною мовою. Висота малих літер має бути не менше 1,2 мм, а для упаковок із найбільшою поверхнею менше 80 см² — не менше 0,9 мм.
Декларація поживної цінності
Декларація поживної цінності показує харчову цінність продукту в розрахунку на 100 г або 100 мл. Вона містить обов'язкові показники в установленому порядку.
| Показник | Одиниця | Примітка |
|---|---|---|
| Енергетична цінність | кДж / ккал | Вказують обидва значення |
| Жири | г | |
| з них насичені жирні кислоти | г | |
| Вуглеводи | г | |
| з них цукри | г | |
| Білки | г | |
| Сіль | г | Розраховують з умісту натрію |
Додатково можна вказати клітковину, вітаміни і мінерали, якщо їх вміст значущий. Від декларації звільнено, зокрема, необроблені продукти з одного інгредієнта, трави і спеції, воду, чай і каву без добавок, а також продукти в дуже малих упаковках.
Як визначити харчову цінність: розрахунок чи аналіз
Закон дозволяє два підходи:
- Розрахунок калорійності і складу за рецептурою на основі даних про інгредієнти. Енергетичну цінність рахують за коефіцієнтами: білки і вуглеводи — 4 ккал/г, жири — 9 ккал/г.
- Лабораторний аналіз готового продукту, який визначає фактичний вміст білків, жирів, вуглеводів, цукрів і солі.
Розрахунок підходить для простих рецептур. Для продуктів після термічної обробки, ферментації чи сушіння фактичні показники часто відрізняються від розрахункових, тому надійніше спиратися на лабораторні дані. Протокол досліджень також є доказом під час перевірки чи суперечки з торговельною мережею.
Алергени: 14 груп, які потрібно виділяти
До обов'язкових для зазначення алергенів належать злаки з глютеном, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, соя, молоко (включно з лактозою), горіхи, селера, гірчиця, кунжут, діоксид сірки і сульфіти понад 10 мг/кг, люпин і молюски. Якщо алерген може потрапити в продукт випадково через спільне обладнання, виробники додають попереджувальне маркування.
Типові помилки в маркуванні
- відсутність виділення алергенів у складі;
- декларація поживної цінності «з інтернету», а не для конкретного продукту;
- плутанина між датами «вжити до» і «найкраще спожити до»;
- надто дрібний шрифт;
- назви, що не відповідають фактичному складу.
Визначити харчову і енергетичну цінність, вміст вітамінів і мікроелементів для етикетки можна в розділі лабораторні дослідження. Якщо продукцію потрібно ще й сертифікувати, документи оформлюють через сертифікацію продукції.
Часті запитання
Хто відповідає за правильність маркування? Оператор ринку, під чиїм найменуванням продукт реалізується, або імпортер для іноземної продукції.
Чи потрібно оновлювати етикетку при зміні рецептури? Так, якщо змінюється склад, алергени або поживна цінність.